затамований

ЗАТАМО́ВАНИЙ (перев. про почуття — який виявляється не повною мірою), СТРИ́МАНИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИЧА́ЄНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. В очах його люди побачили затамовану тугу (В. Собко); Щорс почав говорити. Не голосно, але в кожному його слові було стільки сили, ясності і стриманого гніву (О. Довженко); Він вислизає на вулицю і чує позад себе приглушений надривний плач (М. Стельмах); У когось вирвалось придушене зітхання (П. Панч); Зрідка було чути здушений стогін, короткий вигук-наказ хірурга (С. Журахович); На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур'яну.., то причаєне шарудіння (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затамований — (який стримує почуття) змережаний, стриманий, приглушений. Словник синонімів Полюги
  2. затамований — затамо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. затамований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затамувати. 2》 у знач. прикм. Приглушений, стриманий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затамований — ЗАТАМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до затамува́ти. Ледве чутні, затамовані глухими дверима кроки Валєнса зникали у нічній тиші (Собко, Зор. крила, 1950, 192). 2. у знач. прикм. Приглушений, стриманий. Словник української мови в 11 томах