затемнити

ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.: зате́мнювати, затемня́ти, тьми́ти, затьма́рювати, отьма́рювати, тьма́рити, темни́ти, отемня́ти, прите́мнювати, притемня́ти, притьма́рювати, приті́нювати, притіня́ти. Не підвів голови він і тоді, коли тінь упала на ту долоню, затемнивши її (Ю. Шовкопляс); Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (І. Франко); Хто сонце спроможеться ясне затьмити? (М. Зеров); Чорні хмари тривожно копичилися на небі, тьмили стежки й доріжки (Г. Хоткевич); Вигнутий стовп пилу пройшов шляхом, затьмаривши сонце (Ю. Яновський); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (М. Гірник); А хмара, вітрові затримуючи дух, Вгорі зупиниться, потьмарить виднокруг (М. Рильський).