1. Словник синонімів української мови

затемніти

ТЕМНІ́ТИ (ставати темним, темнішим), ЗАТЕ́МНЮВАТИСЯ, ЗАТЕМНЯ́ТИСЯ, ТЬМА́РИТИСЯ, ТЬМИ́ТИСЯ заст.; ТЕМНІ́ШАТИ (ставати темнішим); МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ) (поступово втрачати яскравість); ПРИТЕ́МНЮВАТИСЯ, ПРИТЕМНЯ́ТИСЯ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ розм. (трохи). — Док.: стемні́ти, потемні́ти, затемні́ти, затемни́тися, потемні́шати, поме́ркнути (поме́ркти), притемни́тися, притьма́ритися. Південні ночі майже без вечорів, тільки захід одпалав — уже темніє раптово (О. Гончар); Тьмарилось синє небо (С. Васильченко); Тінь від очеретів спадала на воду, дедалі темнішала (О. Досвітній); Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі (П. Грабовський); Обличчя його за ці роки підсохло, притемнилось (М. Стельмах); Світло блискавки притьмарилось (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затемніти — затемні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затемніти — -іє, док. 1》 безос., рідко.Стемніти, посутеніти. 2》 Вирізнитися темнішим кольором на якому-небудь тлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затемніти — ЗАТЕМНІ́ТИ, і́є, док. 1. безос., рідко. Стемніти, посутеніти. В лісі зовсім затемніло (Коцюб., І, 1955, 81). 2. Виділитися темнішим кольором на якому-небудь фоні. Вдалині затемніли стіною дерева (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах
  4. затемніти — Затемніти, -нію, -єш гл. Ослѣпнуть. Словник української мови Грінченка