затупіти

ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо — ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). — Док.: затупи́тися, затупі́ти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих, кандьором пропахлих степах (М. Стельмах); Березу ("залізну") не бере навіть куля, а найгостріша сокира тупіє після двох-трьох ударів (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затупіти — затупі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затупіти — -ію, -ієш, док., розм. Те саме, що затупитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затупіти — ЗАТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що затупи́тися. [Xор косарів:] Коси нам не затупіють: Клепані гаразд, Руки наші не умліють. Скосим луг зараз! (Крон., V, 1959, 131); Марія картає себе: «Колись ти була бібліотекаркою в полку.. Словник української мови в 11 томах