затія
ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ, ПРОЕ́КТ (приблизний, уявний); ПРОЖЕ́КТ ірон. (який не має точного обґрунтування). І ось у нього виник задум створити цикл віршів про будівельників (О. Гуреїв); Ні на крок не відступаючи від замислів і заповіту предків, він (імператор Костянтин VІІ) вважав, що Східна Римська імперія неминуче стикнеться з Руссю (С. Скляренко); — Все він чимось заклопотаний, все він серйозний, все в нього йде по програмі (О. Гончар); План, як проскочити у сад до Бондаренчихи Марії Василівни, визрів у нього відразу (І. Сенченко); Микола ділився своїми проектами з Стовбуном (Л. Смілянський); Дід Гапличок мав прожект вивести породу корів на вісім дійок (Є. Гуцало). — Пор. на́мір.
Значення в інших словниках
- затія — заті́я іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- затія — див. початок Словник синонімів Вусика
- затія — -ї, ж., розм. Задум, намір зробити що-небудь або здійснення цього задуму, наміру. || Що-небудь вигадане, видумане, не зовсім звичайне; вигадка. || Що-небудь задумане або зроблене для розваги; витівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затія — Замір, вигадка, витівка Словник чужослів Павло Штепа
- затія — ЗАТІ́Я, ї, ж., розм. Задум, намір зробити що-небудь або здійснення цього задуму, наміру. — Де не повертався, А от такого не видав Ніколи я, як ся затія, Щоб різку скасувать зовсім (Мирний, V, 1955, 291); — Ти бунтуєш лісовиків... Словник української мови в 11 томах