захист

ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Житло і харчі коштуватимуть їй тут тільки трохи більше ста карбованців (П. Козланюк); Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти (приказка); Ми жебраки, Нещасні, без кута, без кусня хліба! (І. Франко); Смеркло. — Збирайтеся, бабо, — каже мама, — та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (М. Коцюбинський); Кидав я мій рідний дах, щоб інше десь шукати долі (Я. Щоголів); І постає в уяві рідна стріха (О. Ющенко); Тож сам собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (М. Рильський); Тато жартував, що це вже, певно, останнє його кубло (П. Дорошко); Батько розказував, що колись.. ще тут розбійники жили, кишло їх у цьому яру було (Б. Грінченко); Бралося далеко за північ. Позасинали люди по своїх теплих захистах (Панас Мирний). — Пор. 1. приту́лок.

ЗА́ХИСТ (кого-, чого-небудь від нападу, замаху, ворожих і т. ін. дій), ОБОРО́НА, ОХОРО́НА, ЗАСЛО́НА розм., ВІДБОРО́НА діал., ОСЛО́НА діал., ОГРА́ДА заст., ЗАБОРО́НА заст., ЗАБЕЗПЕ́КА рідко. Основне призначення судів у правовій державі — це захист прав та інтересів громадян (з журналу); На обороні миру В нас армія стоїть! (М. Рильський); — Мовчіть, тихо, — крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська); Парубки були за ним кинулися, так він, схопивши у руки по каменюці, став на відборону (Марко Вовчок); Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага (І. Франко); Моя ти радість і одрада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (І. Котляревський); (Матушка гуменя:) Устає мале і велике на заборону краю (Панас Мирний); — Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Юліан Опільський).

УКРИТТЯ́ (місце, де можна врятуватися, сховатися від кого-, чого-небудь), ЗА́ХИСТ, ЗА́ХИСТОК, ПРИКРИТТЯ́, ПРИТУ́ЛОК. Гінці стоять, мов заворожені, бояться втікати в укриття, бо під час втечі випадкова стріла може зачепити (А. Хижняк); Нема чоловікові захисту на широкому степу (О. Стороженко); Отак, мовби шукаючи надійного захистку, непомітно звернули на бічну дорогу (Я. Баш). — Пор. схо́ванка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захист — (від нападу) оборона, охорона, заслона. Словник синонімів Полюги
  2. захист — за́хист іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. захист — (дія) оборона, заступництво, опіка; (від бурі) притулок, укриття, захисток; Р. житло; (в суді) юр. сторона звинуваченого; пор. ПРОТЕКЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  4. захист — [захиест] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. захист — Захист і оборона Останнім часом слово захист і похідні від нього захисник, захисний, захищати стали виживати слова оборона, оборонець, оборонний, обороняти. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. захист — -у, ч. 1》 Дія за знач. захищати, захистити і захищатися, захиститися. Захист від копіювання спец. — програмно-апаратний засіб для запобігання використанню одного екземпляра програм на кількох ЕОМ одночасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. захист — За́хист, -сту, у -сті; за́хисти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. захист — ЗА́ХИСТ, у, ч. 1. Дія за знач. захища́ти, захисти́ти і захища́тися, захисти́тися. Вони [моряки] вчували, як двигтить земля від залізної ходи народу, що вже став на захист своєї радянської Вітчизни (Кучер, Чорноморці, 1956, 49)... Словник української мови в 11 томах
  9. захист — рос. защита 1. Заходи запобігання можливого погіршання становища суб'єкта відносин через активні дії інших суб'єктів або внаслідок несприятливих природних явищ. 2. Засіб для обмеження доступу чи використання усієї обчислювальної системи або її частини. Eкономічна енциклопедія