зачисляти
ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.: зарахува́ти, зачи́слити, залічи́ти, прийня́ти, приписа́ти, записа́ти, вписа́ти (уписа́ти), офо́рмити. Марину зарахували ученицею в комсомольсько-молодіжну бригаду малярів (Л. Дмитерко); Івана Вишенського зачислюють звичайно до полемістів, що боронили православіє проти заходів латинства та унії (І. Франко); Я його (Фрейліграта) високо ціню і тепер, і залічую його до найзначніших поетів (Леся Українка); — Вас, очевидно, треба приписати до боднарів. Одинокий тутешній боднар належить до нашого цеху, то й вам прийдеться до нас приступити (І. Франко); Батьки приводили дітей записувати до школи (М. Коцюбинський); — Мене не пишуть в школу, І не беруть у поле,.. Сиди лиш біля дому — Кругом біда малому!.. (М. Стельмах). — Пор. 1. прийма́ти.
Значення в інших словниках
- зачисляти — зачисля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зачисляти — ЗАЛІЧУВАТИ; (на посаду) ЗАРАХОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- зачисляти — -яю, -яєш, недок., зачислити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 до чого, в що, ким. Те саме, що зараховувати. || Відносити до певної категорії, вважати належним до когось. 2》 спец. Записувати на чий-небудь рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зачисляти — ЗАЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЧИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. до чого, в що, ким. Те саме, що зарахо́вувати. — Я спеціально їздив до Москви і добився, щоб тебе зачислили до Суворовського училища. Ти вчитимешся на офіцера (Багмут, Щасл. день.. Словник української мови в 11 томах