зашерхлий
ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Донченко); Ївга нахилилася вперед, зволожила язиком зашерхлі губи (Н. Рибак); Батько.. просить втиснути йому цигарку в пошерхлі запечені губи (І. Драч); Посміхаються смаглі вуста, а карі очі грають добрим блиском (М. Стельмах); Давид кинувся, розплющив очі й ворухнув присмаглими губами (А. Головко); Між рідкою бородою та миршавими вусами темніли присмаглі, аж сині губи (І. Нечуй-Левицький); Одарка.. все знай змочувала холодною водою смажні Прісьчині вуста (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зашерхлий — заше́рхлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зашерхлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зашерхнути, зашерхти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зашерхлий — Заше́рхлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зашерхлий — ЗАШЕ́РХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заше́рхнути, заше́рхти. На полях ще лежить сніг, але видолинки вже налилися зеленою водою, ранками зашерхлою зверху (Збан., Сеспель, 1961, 356); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах