защіпка

ЗАМО́К (пристрій для замикання дверей), ЗАПІ́Р рідше, ЗА́ПІРКА рідко; КОЛО́ДКА діал. (висячий замок). Він замкнув зовнішні двері на важкий залізний засув з висячим замком як московський калач завбільшки, забрав ключ (З. Тулуб); Відсувайся, запір: Із'їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! (Л. Боровиковський). — Пор. 1. за́щіпка.

ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал. Всі краєвиди степу, укріплень, могил батирів і річок, берегів Аральського моря.. наклеїли на ватман і віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри з бронзовими застібками та платівкою (З. Тулуб); Книжки були здорові, в шкуратяній оправі, з жовтими защіпками, з червоними та золотими смужками на корінцях (І. Нечуй-Левицький); Сорочка на ньому без застіжки, як у молдаван (І. Нечуй-Левицький); Ходили (люди) на торзі у барвистих платнах (одежі) з оксамиту, ..атласу, із тонкими мереживами вподовж пол і золотими запонами (С. Скляренко); За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (В. Гжицький).

ЗА́ЩІПКА (на дверях, вікнах тощо), ГАЧО́К, ГАК, ЗА́ЩІБКА діал. Юнак обмацав руками раму і, знайшовши защіпку, тихенько розчинив вікно (М. Трублаїні); Замкнув (Начко) вікно і позащіпав як годиться всі гачки і засувки (І. Франко); — Приїдеш іншим разом, — на щось натякнув старий і поклав руку на срібні защібки замкненої Біблії (М. Стельмах). — Пор. 1. замо́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. защіпка — за́щіпка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. защіпка — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. защіпка — -и, ж. 1》 Гачок або інший запір (на дверях, вікні і т. ін.). 2》 Металеве пристосування для скріплення чого-небудь (на одязі, валізі, футлярі і т. ін.); застібка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. защіпка — трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми. Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. Чи певні ви.., що серед двох десятків людей .. не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами?... Фразеологічний словник української мови
  5. защіпка — За́щіпка, -пки, -пці; -щіпки, -щіпок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. защіпка — ЗА́ЩІПКА, и, ж. 1. Гачок або інший запір (на дверях, вікні і т. ін.). Стукнула защіпка, і в розчинене вікно полилася на неї [Христю] рання прохолода (Мирний, III, 1954, 304); Килина вийшла за ними [дівчатами]. Словник української мови в 11 томах