заімпонувати
ПОДО́БАТИСЯ (справляти на когось приємне враження; відповідати чиєму-небудь смаку), ІМПОНУВА́ТИ, ПОЛЮБЛЯ́ТИСЯ розм., ЛЮБИ́ТИСЯ розм. — Док.: сподо́батися, заімпонува́ти, полюби́тися, приглянутися розм. пригля́дітися (пригле́дітися) розм. Що мені найбільше подобається в дядькові — так то той парубоцький, палкий вогонь, котрий так і грає в його сірих очах (М. Коцюбинський); Становому подобався молодий Чіпчин жеребчик, котрого тесть подарував (Панас Мирний); Ота сила, фізична й інтелігентна, котру замічала Люба, імпонувала їй і разом з тим якось оддаляла її од Корнієвича (Олена Пчілка); Вже не рік вона, не два не бачила сина, Тільки чула — полюбилась Яну Україна (М. Нагнибіда); Качалися вози з гори, На долині стали; Любилися чорні очі, Уже перестали (пісня); Вона не слухала його промови, водила тільки очима, щоби приглянутися панні Броні (Лесь Мартович); Сама (дівчина) уся чепурненька, що пригляділася з усіх (Г. Квітка-Основ'яненко).
Значення в інших словниках
- заімпонувати — заімпонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заімпонувати — -ую, -уєш, док., кому і без додатка. Знайти схвалення, сподобатись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заімпонувати — ЗАІМПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кому і без додатка. Знайти схвалення, сподобатись. Згадка про фронт заімпонувала аудиторії, і звідусіль почулися вигуки схвалення (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 200). Словник української мови в 11 томах