1. Словник синонімів української мови

зблукатися

ЗАБЛУДИ́ТИ (загубити правильний напрямок руху, втратити просторову орієнтацію), ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИ, ЗБЛУКА́ТИ розм., ЗБЛУДИ́ТИ рідко, ЗБЛУДИ́ТИСЯ рідко, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАПЛУ́ТАТИСЯ рідко; ЗБИ́ТИСЯ, СХИ́БИТИ (зійти з правильного шляху). Сахно побачила, що вона заблудила, забрівши далеко від дому (Ю. Смолич); — Дорогу я роздивився добре, не заблуджуся (Григорій Тютюнник); Дівчина ні разу не подумала, що може заблукати в лісі, натрапити на хижих звірів (І. Ле); Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (І. Франко); То що за диво? Чи з дороги Зблудивсь троянець-неборак? (С. Воскрекасенко); Їздовому.. Вася наказує бути обачним, не заблукатись в тумані (О. Гончар); Дивні думки бушували в моїй голові, і через них я зблукався з дороги (Мирослав Ірчан); І Алі, і Фатіма... не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зблукатися — зблука́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зблукатися — -аюся, -аєшся, док., рідко. Те саме, що заблудитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зблукатися — ЗБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., рідко. Те саме, що заблуди́тися. Надворі був туман такий густий, що вони [коноводи] зблукалися, проблукали всю ніч (Гр., II, 1963, 276); Дивні думки бушували в моїй голові, і через них я зблукався з дороги (Ірчан, II, 1958, 160). Словник української мови в 11 томах
  4. зблукатися — Зблукатися, -каюся, -єшся гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі. Г. Барв. 353. Словник української мови Грінченка