зборка

ЗБО́РКА перев. мн. (дрібна складка на тканині чи на одязі), БРИ́ЖІ мн., ЗБО́РИ мн., рідше, ЗБІ́РКА перев. мн., рідко. Спідниця на ній зараз не чорна, мухоярова, а сіра, довга і теж в рясних зборках (А. Шиян); Камізелька взялася брижами (І. Микитенко); На тлі чорного плаття, яке м'якими зборами облягало її струнку постать, особливо чітко вирізнялося матове обличчя (П. Панч); Густі збірки спідниць та рясне розклинення.. надають силуету округлості (з журналу). — Пор. 1. скла́дка.

СКЛА́ДКА перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині), ФА́ЛДА, ЗГО́РТКА, БГА́НКА, ЗАЛО́М рідше. Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, — широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). — Пор. збо́рка.