зважніти
ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. — про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИ рідше, ЗАВАГОТІ́ТИ заст. — Недок.: важні́ти, ва́жчати. Холодні цівки дощу.. заповзали за комір. Набряк і обважнів кобеняк (З. Тулуб); Раїса прикипіла до землі, ноги враз обважніли (П. Кочура); Металевим наливом Колос жита зважнів (П. Дорошко); Враз очі його поважчали (М. Стельмах); Його клонило на сон, тіло отяжіло від втоми (І. Франко); Жита заваготіли (П. Тичина). — Пор. 1. ва́жчати.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зважніти — зважні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зважніти — -іє, док. 1》 Стати важчим, поважчати; обважніти. || Наливатися (про зерно, плоди). 2》 Стати втомленим, втратити легкість, рухливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зважніти — ЗВАЖНІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати важчим, поважчати; обважніти; // Наливатися (про зерно, плоди). Металевим наливом Колос жита зважнів, Урожаєм щасливим Жде не діждеться жнив (Дор., Літа.., 1957, 34); Гранат квітує коло хати.. Словник української мови в 11 томах