звершення

У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). (Юля:) У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); — Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів — справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звершення — зве́ршення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. звершення — -я, с., книжн. 1》 Дія за знач. звершити. || Здійснення великих замірів, задумів, справдження високих надій, бажань, сподівань. 2》 тільки мн. Важливі справи, діяння, подвиги. || Досягнення, успіхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звершення — ЗВЕ́РШЕННЯ, я, с., книжн. 1. Дія за знач. зверши́ти. Театральне мистецтво має всі можливості.. духовно озброювати народ, окрилювати його на звершення історичних справ (Рад. Укр., 21. Словник української мови в 11 томах