зговорини
ЗАРУ́ЧИНИ мн. (обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченою і нареченим), ОБРУ́ЧЕННЯ, ЗМО́ВИНИ мн., заст., ЗГОВО́РИНИ мн., заст., ЗГО́ВІР заст. — Заручини — це ще не весілля. Заручини, власне, і є для того, щоб молоді мали час надуматись... (Ірина Вільде); В Хмелинцях рушники були готові, тільки нас і ждали. Зробили змовини, а там і весілля справили (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зговорини — згово́рини множинний іменник Орфографічний словник української мови
- зговорини — -ин, мн., заст. Заручини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зговорини — ЗГОВО́РИНИ, рин, мн., розм. Те саме, що зару́чини. Цінні свідчення про народні звичаї дають назви різноманітних народних способів відзначення дозвілля і свят: вечорниці, зговорини, закладини (В. Русанівський). Словник української мови у 20 томах
- зговорини — Зговорини, -рин ж. мн. = змовини 2. КС. 1883. II. 309. Словник української мови Грінченка