згодливий

ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять... Майже всі. Злагідлива, вмієш лисицею до кожного підкотитися, медовим словом внести дух миротворення... (О. Гончар); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс); — Та ми ж вам, молодичко, роботу знайдемо. Татари люди згодливі (З. Тулуб). — Пор. посту́пливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згодливий — зго́дливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. згодливий — див. покірний Словник синонімів Вусика
  3. згодливий — див. згідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згодливий — ЗГО́ДЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що згі́дливий. — Та ми ж вам, молодичко, роботу знайдемо. Татари люди згодливі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 329). Словник української мови в 11 томах
  5. згодливий — Згодли́вий, -а, -е = згідливий. Словник української мови Грінченка