згодом

ЗГО́ДОМ (через деякий час після чогось), ПІЗНІ́ШЕ, ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., СПЕРЕГО́ДОМ діал., ЗГО́ДІ діал., ЗГОДЯ́ діал. У відсвітах вогнища деякий час видно було його постать, що віддалялася, а згодом і зовсім зникла в темряві (Григорій Тютюнник); Трохи перегодом двері розчинились і на порозі показалася Галя (Панас Мирний); Перегодя стала розглядати (Софійка) Заболотного спокійно, мовби відсторонено (О. Гончар); Горпина десь сперегодом затягла другу пісню (І. Франко); Хвилю ще стояли.. над тою потрясаючою картиною і слухали Бовдурового голосіння. Але згоді схаменулися (І. Франко); Аж дивиться (дідок) згодя — нема вже вітряків (Л. Глібов). — Пор. по́тім.

ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм., ДАЛЬШ (ДА́ЛЬШЕ) розм., да́лій діал., НАВПІ́СЛЯ діал. Чути із заростей шушукання якесь невпевнене, потім голосок майже запобігливий запитує про Марисю Павлівну (О. Гончар); Коли б той розум наперед, що потім! (прислів'я); (2-га дівчина:) Ото завше так — як сперва дуже весело, то після будеш плакать (С. Васильченко); Утамувала левиця жагу, із джерела напившись, Далі, вертаючись в гай, випадково тонке покривало Хижа знайшла і його розшматовує ротом кривавим (переклад М. Зерова); Вітри приносили землю порошинами, сіяли на камені, а другі, ворожі, здмухували, сміючись, горстку пилу і носили відтак під хмарами (Г. Хоткевич); І вслід за тим під дужими вітрами Дуби хитнулися, і пущі загули, І чаші гір наповнились дощами... (М. Нагнибіда); Може, потому, як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (М. Коцюбинський); Вугрі йдуть на нерест до Саргасового моря. Тут вони відкладають ікру і перегодом гинуть (з журналу); — Ти не дивуйся, — заспокоїла її Неля.. І додала перегодя: — А ти правильно зробила, що кинула ту читалку (М. Олійник); Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів'я); Розважливо, без одчаю Він глину пругку замісив І просто за стіл звичайний Затим Кобзаря запросив (Б. Олійник); Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть.., Тоді мене перемагає сон (Леся Українка); Зробили змовини, а там і весілля справили (Марко Вовчок); Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш, вже й піший (Г. Квітка-Основ'яненко); Батько й мати повмирали від якогось мору, дак усього було повно. А далій — не стало вже ні пшінця, ні олійки (Ганна Барвінок); — Лучче, тату, зовсім одрізниться з худобою і полем, — сказав Карпо. — Гляди, щоб навпісля не жалкував (І. Нечуй-Левицький). — Пор. зго́дом.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згодом — зго́дом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. згодом — пр., пізніше, потім, з часом, перегодом, опісля, по якомусь часі, д. згодя, кн. з бігом часу; згодом-перегодом. Словник синонімів Караванського
  3. згодом — див. потім; скоро Словник синонімів Вусика
  4. згодом — присл. Через деякий час після настання дії у минулому або майбутньому; пізніше, потім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. згодом — Зго́дом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. згодом — ЗГО́ДОМ, присл. Через деякий час після настання дії у минулому або майбутньому; пізніше, потім. Згодом ми почули чиїсь кроки на стежці, закритій від нас кущами (Л. Укр., III, 1952, 614); Оглянулась і Катря до порога, бо чула, як грюкнули сінешні двері. Словник української мови в 11 томах
  7. згодом — Згодом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень! Рудч. Ск. I. 76. Словник української мови Грінченка