згубливий

ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З. Тулуб); Фатальний збіг обставин; Метелик летить все ближче, ближче до згубливого світла. Ох, то ж його згуба! (Леся Українка). — Пор. 1. небезпе́чний, 2. шкідли́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згубливий — згу́бливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. згубливий — ЗГУБНИЙ (вплив) небезпечний, шкідливий; (бій) погибельний; (- спеку) убивчий. Словник синонімів Караванського
  3. згубливий — -а, -е, рідко. Те саме, що згубний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згубливий — ЗГУ́БЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що згу́бний. Метелик летить все ближче, ближче до згубливого світла (Л. Укр., III, 1952, 475). Словник української мови в 11 томах