згукнутися
ПЕРЕКЛИКА́ТИСЯ (обмінюватися вигуками, окликами, видавати по черзі крики, голосні звуки), ПЕРЕГУ́КУВАТИСЯ (ПЕРЕГУКА́ТИСЯ рідше), ЗГУ́КУВАТИСЯ, СКЛИКА́ТИСЯ (СКЛИ́КУВАТИСЯ), ПЕРЕТЬО́ХКУВАТИСЯ (про солов'їв). — Док.: перекликну́тися, перегукну́тися, згукну́тися. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко); У лісі дзвінко перегукуються жовтобокі синиці (Ю. Збанацький); Паничі почали згукуватись з човнів, неначе вони були в лісі (І. Нечуй-Левицький); Скликаються в траві деркачі, ловлять намоклих коників (К. Гордієнко); Солов'ї, ці невтомні співці весни і кохання, задиристо перетьохкуються у вербах (О. Гончар).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згукнутися — згукну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- згукнутися — див. згукуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згукнутися — ЗГУКНУ́ТИСЯ див. згу́куватися. Словник української мови в 11 томах
- згукнутися — Згукуватися, -куюся, -єшся сов. в. згукну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликаться, перекликнуться. Ходять по лісу та згукуються, бо погубились. Лебед. у. Словник української мови Грінченка