згірдливий

ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Гнат не постеріг того зневажливого погляду (М. Коцюбинський); Неповажливе ставлення до старших; Коли б Тарас не був такий захоплений думками про наступну зустріч дома, то помітив би якийсь недбалий, зверхній тон у голосі цього пасажира (Д. Ткач); Волох дивився в куток, і на обличчі його блукала презирлива посмішка (В. Собко); Павлик згірдливим рухом руки відсторонив свого товариша (П. Колесник); Параска найшла дошкульне місце, помстилася синові за зневажне ставлення до хатніх (К. Гордієнко); Наталія Михайлівна пустила на чоловіка гострий і призрий погляд (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згірдливий — згі́рдливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. згірдливий — Згі́рдливий. Зарозумілий, зневажливий, презирливий. В наших згірдливих учинках і спорах о першеньство будьмо чесними суперниками (Б., 1895, 14, 1) // пол. wzgardliwy — зневажливий, презирливий. Українська літературна мова на Буковині
  3. згірдливий — -а, -е, діал. 1》 Зневажливий. 2》 Погордливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згірдливий — ЗГІ́РДЛИВИЙ, а, е, діал. 1. Зневажливий. Вони прозивали себе взаємно в думках «бойками», бо ця назва згірдлива. Прозивають нею людей із подальших сторін (Март., Тв., 1954, 393). 2. Погордливий. Словник української мови в 11 томах