здержатися

СТРИ́МУВАТИСЯ (стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку, не дозволяти собі чогось), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), ГАМУВА́ТИСЯ, ЗДЕ́РЖУВАТИСЯ розм. — Док.: стри́матися, утри́матися (втри́матися), уде́ржатися (вде́ржатися), зде́ржатися. Він давно вже поривався сказати щось, але стримувався (О. Донченко); Подякуй долі та й кульгай собі делікатно, не пияч, не горлай та утримуйся від брехень (О. Довженко); Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (А. Головко); Аж і тепер не вдержуся від сліз (Ганна Барвінок); Чеснота стоїків непохитна.. Гамуючись у всьому, доходили до самогубства: вміли вмирати, та жити не вміли (Уляна Кравченко); Чесний, правдивий, .. він просто й сміливо виявляв свої думки, свої гадки, не здержувався в словах ні перед ким (І. Нечуй-Левицький).