здобрити

ЗДО́БРЮВАТИ (додавати в їжу, питво і т. ін. що-небудь для поліпшення смаку, якості), ПРИСМА́ЧУВАТИ. — Док.: здо́бри́ти, присмачи́ти. Домашню смаженю готувала (Катерина:) і м'ясо, і картоплю, і сіль, і цибулю клала, навіть лавровим листом здобрювала, а з смажені все одно нічого не вийшло! (Ю. Збанацький); Варила (Настя) ці дні липку затірку, присмачуючи її замість шкварки жменькою потовченої кользи чи розбитою крашанкою (М. Стельмах).

УДО́БРЮВАТИ (ВДО́БРЮВАТИ) (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ (ВГНО́ЮВАТИ) (вносити в ґрунт гній). — Док.: удо́брити (вдо́брити), підживи́ти, здобри́ти, підгодува́ти, підкорми́ти, угноїти (вгно́їти). Удобриш землю масно, вродить вона рясно (прислів'я); Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю (О. Донченко); Обрізали (студенти) їх, лишаючи тільки основні відгалуження, добре підживлювали землю, і дерева оживали (Д. Ткач); А вже як здобрить землю розчином — цим уже Мусій Завірюха відає, повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (К. Гордієнко); — Для кого оці кучугури розрівнюю, виногради закладаю, підкормлюю, сто разів поливаю (О. Гончар); — А сіяв чим? — Сіялкою! — А вгноював? — Угноював! (Остап Вишня).