здовж

ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Нечуй-Левицький); Глянув (Остап) уздовж на довгі гони (А. Головко); І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодах (Г. Квітка-Основ'яненко); Стіна здригнулася й розкололася вподовж надвоє (Ю. Смолич); Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (прислів'я); Стіл із розколиною упродовж посередині (хати) (Марко Вовчок); На його щоках побігли здовж і впоперек зморшки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здовж — здовж 1 прислівник незмінювана словникова одиниця розм. здовж 2 прийменник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. здовж — I присл., розм. Те саме, що уздовж I. II прийм. з род. в. Те саме, що уздовж II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здовж — Здовж, уздо́вж чого, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. здовж — ЗДОВЖ¹, присл., розм. Те саме, що уздо́вж¹. На широкому узбіччі, що лащилося до сонця, сіріли здовж зруби (Чендей, Вітер.., 1958, 165). ЗДОВЖ², прийм. з род. в. Те саме, що уздо́вж². Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла (Фр., VI, 1951, 220). Словник української мови в 11 томах