1. Словник синонімів української мови

здогадка

ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (про щось небажане для мовця). Серце її спочатку перелякалось, а потім в ньому прокинувся радісний здогад, що недарма сьогодні прийшов Дмитро до хутора (М. Стельмах); — Наші б'ють, — радісно подумав Дзюба і одразу ж став перевіряти свою здогадку (Л. Первомайський); Стежачи за вогнем, трактористи й причіпниці висловлювали різні догадки (О. Гончар); Висловлювалися всякі догади, пригадувались найменші деталі (А. Головко); Йому дуже хотілося зустрітись з академіком, перевірити власні думки й припущення (В. Собко); Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); — Мені переказали, щоб я Вітю взяла додому, бо в нього підвищена температура. Поки що невелика, але є підозра на свинку (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здогадка — здо́га́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. здогадка — -и, ж. Те саме, що здогад 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здогадка — губи́тися (рідше плу́татися, мета́тися і т. ін.) в здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т. ін.). Не бути впевненим у чомусь; не знати, на якому з припущень зупинитися; сумніватися, розмірковувати і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  4. здогадка — ЗДО́ГА́ДКА, и, ж. Те саме, що здо́гад 1. На вражений мозок Данила одна за одною брилами падають страшні здогадки. А може, це марення? Може, йому причулося? (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 236); По обличчю Василя пробігла здогадка. Словник української мови в 11 томах