здоровезний

ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., ПОТУ́ЖНИЙ підсил., ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙ розм. підсил., ПОРЯ́ДНИЙ розм., ОТАКИ́Й розм., ОТАКЕ́ННИЙ розм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙ підсил., МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ підсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця — про предмет); ОБ'Є́МНИЙ, ОБ'Є́МИСТИЙ (значний, об'ємом — про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ розм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один (короп) у торбі є! — Великий? — Та чималий! (М. Рильський); Гонить (вітер) хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали (опришки) за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація — якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала (Тетяна Василівна), як пішов (Кулик) від неї. Лев'яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам'яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); (Корній:) На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в'юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об'ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об'ємистий перший том (поезії) (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).

ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ШИРОЧЕ́ННИЙ підсил., ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ поет., ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил., ЗДОРО́ВИЙ розм., ЗДОРОВЕ́ННИЙ розм. підсил., ЗДОРОВЕ́ЗНИЙ розм. підсил. Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно,.. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ — немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її (долини) упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах,.. вона занепала (Панас Мирний). — Пор. 1. безме́жний.