здоювати
ДОЇ́ТИ, ЦЯ́ПАТИ діал.; ВИДО́ЮВАТИ, ЗДО́ЮВАТИ (добувати все молоко з вимені). — Док.: подої́ти, ви́доїти, здої́ти. Катря.. доїла собі, чимось своїм заклопотана, і насторожилась враз, коли хлопці нагло урвали розмову.. Перестала й Катря цяпати — прислухалась (А. Головко); Марина видоїла корову (С. Чорнобривець); — Їжте, а я відбіжу корову здоїти (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здоювати — здо́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- здоювати — -юю, -юєш, недок., здоїти, здою, здоїш, наказ. сп. здій; док., перех. 1》 Те саме, що видоювати. 2》 тільки док.Надоїти якусь кількість (молока). Великий тлумачний словник сучасної мови
- здоювати — ЗДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДОЇ́ТИ, здою́ здої́ш, наказ. сп. здій; док., перех. 1. Те саме, що видо́ювати. Корови ревуть, гублять молоко просто на шлях, не встигаємо здоювати (Гончар, І, 1954, 475); — Їжте, а я відбіжу корову здоїти... Словник української мови в 11 томах
- здоювати — Здо́ювати, здо́юю, -єш сов. в. здоїти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока. Рудч. Ск. І. 121. Словник української мови Грінченка