зеленавий
ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ (з відтінком зеленого кольору, трохи зелений), ЗЕЛЕНУВА́ТИЙ, ЗЕЛЕНА́ВИЙ, ЗЕЛЕНА́СТИЙ, ЗЕЛЕНИ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́ВИЙ рідко; ФІСТА́ШКОВИЙ (який має колір ядра фісташки — блідо-зелений); САЛА́ТНИЙ, САЛА́ТОВИЙ (кольору салату — світло-зелений). Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою (Ю. Збанацький); Обережно торкнулася (жінка) пальцем тонкої зеленуватої кори, яка лисніла свіжим соком (С. Журахович); Внизу витка Горлиця котить свої зеленаві води у вузьких берегах (О. Слісаренко); Врожай із хвилі зеленастої На золоту перецвіта (А. Малишко); Одсвічували її очі чудним зеленистим блиском (С. Васильченко); Гуржій трохи підвівся і побачив високу, струнку дівчину в зеленястій шинелі (С. Журахович); Через Набережну густим розсипом повзли чужі зеленяві шинелі (Я. Баш); Сів (Фітельберг) за стіл і обвів ніби прощальним поглядом пофарбовані у фісташковий колір стіни (Н. Рибак). — Пор. 1. зеле́ний.
Значення в інших словниках
- зеленавий — зелена́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- зеленавий — див. зелений Словник синонімів Вусика
- зеленавий — -а, -е. 1》 З відтінком зеленого кольору; трохи зелений, зеленкуватий. 2》 розм. Хворобливо блідий (про колір обличчя, шкіри людини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зеленавий — ЗЕЛЕНА́ВИЙ, а, е. 1. З відтінком зеленого кольору; трохи зелений, зеленкуватий. Вилискувалася [ящірка] проти сонця зеленавими й синявими красками (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах