землероб

ХЛІБОРО́Б (селянин, який займається хліборобством), ЗЕМЛЕРО́Б, РІЛЬНИ́К, ХЛІБОДА́Р уроч., ГРЕЧКОСІ́Й заст., РАТА́Й заст., уроч., ОРА́Ч рідше. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його велося, два плуги орали на хліб (Марко Вовчок); (За кіньми) не один рільник засапався ідучи (І. Муратов); Оповідав солдатам хлібодар Василь.. про довгу подорож хлібних злаків через набухання зерен, сходи, кущення.. аж до запашних паляниць (В. Большак); Мої предки, полтавські гречкосії, орали.. степ, сіяли пшеницю (М. Чабанівський); І на вільних полях, в свою землю ратай Кине зерна добірного жита (М. Старицький); О, предків-диваків поріддя, серцю миле, Рибалки, ратаї, каменярі, співці (М. Рильський); — За нами спокійно жили орачі, бо ми боронили і вдень і вночі плоху гречкосійську породу (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землероб — землеро́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. землероб — див. селянин; хлібороб Словник синонімів Вусика
  3. землероб — -а, ч. Той, хто займається землеробством; рільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. землероб — Рільник, орач, плуготар, селянин, див. ратай, хлібороб Словник чужослів Павло Штепа
  5. землероб — ЗЕМЛЕРО́Б, а, ч. Той, хто займається землеробством; рільник. Землеробство в умовах лісового ландшафту мало вирубний характер. Землероб розчищав від лісу ділянку землі, засівав її рік або два, а коли грунт виснажувався, переходив на нову ділянку (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 88). Словник української мови в 11 томах