злидні

БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил., ЗЛИДНО́ТА підсил., НУЖДА́ підсил., МІЗЕ́РІЯ підсил. рідше, БІДНОТА́ підсил. розм., БІДО́ТА підсил. розм., УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО) підсил. заст., ХАРПА́ЦТВО підсил. рідше, ЖЕБРА́ЦТВО підсил. рідше, БІДА́ЦТВО рідко, ЗЛИДА́РСТВО підсил. рідко. Перше гарне вражіння зникло: вона придивилася краще до хатини; вона завважила те, що не кинулося їй у вічі першої хвилини, і бідність та нестатки стали визначатися ще дужче, ніж охайність та щирість господарки (Л. Яновська); — Нам, поколінню, за яким фронти і недостатки, природно було бажати, щоб хоч діти наші виростали серед краси і комфорту (О. Гончар); — Куди не глянь — кругом злидні та недостачі, хата валиться — пустіє: упаде коли-небудь оселя — придушить... (Панас Мирний); Весь час (дружина) озиралася, чи все в домі гаразд, чи не помічають гості убогості їхнього життя (І. Ле); У Франції переслідується одверте жебрацтво. Але голод і убозтво змушують іти на хитрощі, а іноді і на приниження, гірше за випрошування милостині (П. Панч); Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні (Панас Мирний); І досада на свою злиденність, і заздрість на Власова багатство мучили його (Панас Мирний); Довго рилися (гайдамаки) в шматті і, сердиті, кинули врешті. — Злидота така, нічого й потягти! — сердито грюкнув один віком і лайнувся зло (А. Головко); Хто у службі не бував, той і нужди не видав (прислів'я); Одні (робітники) оповідали про свою домашню мізерію, про сварки в родині (І. Франко); Кругом нас неправда, горе і біднота, аж серце стискає від гіркої муки (М. Коцюбинський); Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? (А. Кримський); — Про те, щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку.., — про те нині нема що й думати. Жебрацтво та й годі! (І. Франко); На весь кишлак, як правило, один чи два ішани-куркулі... Вони князьками почувалися серед цього загального злидарства (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злидні — зли́дні множинний іменник бідність Орфографічний словник української мови
  2. злидні — мн., нестатки, нужда, убогість, бідність, убозтво, ід. голод і холод, кн. матеріяльні труднощі. Словник синонімів Караванського
  3. злидні — див. бідний; бідність Словник синонімів Вусика
  4. злидні — [злид(')н'і] -н'іў Орфоепічний словник української мови
  5. злидні — -ів, мн. Матеріальні нестатки, бідність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. злидні — За злиднями добра не доробишся. Важко бідному стати багатим. Просились злидні на три дні, та чорт їх збудив. Коли не можуть позбутися злиднів. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. Злидні — За демонологічними уявленнями українців маленькі істоти, діти Лихої Долі, що можуть завестися в хаті, і тоді людина бідніє; живуть нібито у хаті під піччю, в центрі домашнього господарства. Універсальний словник-енциклопедія
  8. злидні — вибива́тися / ви́битися із зли́днів. Переставати бідувати; ставати заможнішим. (Роман:) Вибились із злиднів, із наймитів — осерединились, сину, та хазяйнуємо (М. Куліш); — Що любуєшся?.. Неначе писанка село?... Фразеологічний словник української мови
  9. злидні — Зли́дні, -нів, -ням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. злидні — ЗЛИ́ДНІ, ів, мн. Матеріальні нестатки, бідність. Старій матері не спалося. Доччина доля, обра́зи людські, свої злидні та недостачі ворочали її з боку на бік, гнали сон і спокій далеко від неї (Мирний, III, 1954, 111); Злидні, безправ’я, темнота... Словник української мови в 11 томах