зложище

РОДО́ВИЩЕ (скупчення корисних копалин), ПО́КЛАД перев. мн., ЗЛО́ЖИЩЕ розм. Із рюкзака гранчасту скалку сизу бере геолога рука: — Це, знаєте, залізо. Знайшли родовище (І. Гончаренко); — Ми вивчали Синє море з погляду геологічного. Вивчали і географію його флори та фауни, шукали поклади. Знайшли кам'яне вугілля (З. Тулуб); Пан Мамай на тую могилу дуже вповав, бо Йван Іваненко саме там сподівався знайти селітряні зложища (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зложище — зло́жище іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зложище — -а, с., розм. Те саме, що родовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зложище — ЗЛО́ЖИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що родо́вище. Тепер інтенсивно досліджуються такі магнітні аномалії, як, наприклад, Курська, Орєховська, Кременчуцька та ін., де свердлуванням виявлено зложища залізної руди (Курс заг. геол., 1947, 23); Йван Іваненко.. Словник української мови в 11 томах