зломитися

ПОРУ́ШУВАТИСЯ (зазнавати відхилень у своєму вияві, ході, виконанні тощо), ЛАМА́ТИСЯ, РУЙНУВА́ТИСЯ, ЗРИВА́ТИСЯ розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм. рідше, ПЕРЕБИВА́ТИСЯ розм., ПОРУША́ТИСЯ діал. — Док.: пору́шитися, полама́тися, злама́тися (зломи́тися), зруйнуватися, зірва́тися, перерва́тися, переби́тися. Невідомо було, хто приїхав, може, якраз ота всемогутня жінка з прокуратури, яка щоквартально навідується до цього спецзакладу наглядати, чи все гаразд, чи не порушується законність (О. Гончар); — Ти уяви собі дівчину, яка тільки й думає про те, що вона гарна! Та в неї ж уся психіка від цього ламається! (Є. Гуцало); Фізичне здоров'я його не руйнувалося з такого режиму, а ще ніби й ліпшало (А. Кримський); — О, знову зривається репетиція! — сплеснула в долоні дівчина. — Свята незабаром, а ні ви, ні Григорій не знаєте своїх ролей (П. Автомонов); Звечора засипляв Славко борзо. Одначе це спання переривалось йому зараз по півночі (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зломитися — зломи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зломитися — зломлюся, зломишся; мн. зломляться; док. 1》 тільки 3 ос. Розпастися, розлетітися на шматки, частини; зруйнуватися. 2》 перен., розм. Втратити силу, енергію, волю і т. ін., знесилитися фізично або морально. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зломитися — ЗЛОМИ́ТИСЯ, зломлю́ся, зло́мишся; мн. зло́мляться; док. 1. тільки 3 ос. Розпастися, розлетітися на куски, частини; зруйнуватися. Змагався довго Дуб, стогнав, не подавався, А далі затріщав, зломився і — упав… (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. зломитися — Зломитися, -млю́ся, -мишся гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. V. 86. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен. II. 31. Словник української мови Грінченка