змалечку
ЗМА́ЛКУ (з дитинства, з малоліття), ЗМА́ЛУ, ЗМА́ЛЕЧКУ, З ПЕЛЮШО́К, З МАЛИ́Х ЛІТ, ВІДМА́ЛКУ розм., ЗРО́ДУ рідше, ВІДРО́ДУ рідше. Ще змалку з матір'ю старою Ходив з торбами цей козак, Отак і виріс сиротою, У наймах (Т. Шевченко); Ти, може, приятелю, не позабував, що змалку у школі вчив, так і згадаєш якусь латинську побрехеньку (Г. Квітка-Основ'яненко); (Кнур:) Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло (Панас Мирний); Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (П. Грабовський); Ми з братом щиро любилися зроду, змалку (Марко Вовчок); Я в службі виросла; мабуть, відроду на чужих працюю (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змалечку — зма́лечку прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- змалечку — див. змалку Словник синонімів Вусика
- змалечку — рідко ізмалечку, присл. Пестл. до змалу, ізмалу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змалечку — Зма́лечку, зма́леньку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- змалечку — ЗМА́ЛЕЧКУ, рідко ІЗМА́ЛЕЧКУ, присл. Пестл. до зма́лу, ізма́лу. Грицько.. ще змалечку зазнав нужди та бідування (Вас., І, 1959, 158); Ще змалечку він не такий удався, як усі; був тихий, замислений хлопець (Гр. Словник української мови в 11 томах
- змалечку — Змаленьку, зма́лечку нар. ум. отъ змалку. Словник української мови Грінченка