зморений
СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Стомлені женці кладуть на лаву й під лаву серпи, торби (С. Васильченко); Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко); Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко); Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (пісня); Іде чумак заморений, Курою покритий (Я. Щоголів); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити (В. Гжицький); Все спить, поморене денною працею (Панас Мирний); Любо впасти на зелену тінь натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський); Притомлені косарі потяглися до кущів верболозу (І. Цюпа).
Значення в інших словниках
- зморений — змо́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зморений — Змучений, стомлений, втомлений, натомлений, наморений, змордований, виснажений, знесилений. Словник синонімів Караванського
- зморений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зморити. 2》 у знач. прикм. Який зморився, відчув фізичну втому. || Який виявляє, виражає втому. || у знач. ім. зморений, -ного, ч.; зморена, -ної, ж. Про стомлену людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зморений — ЗМО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до змори́ти. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай (Пісні та романси.., II, 1956, 173); Важко пирхали коні, зморені борсанням у снігу (Донч. Словник української мови в 11 томах