змінюватися

ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання); ПЕРЕРОСТА́ТИ (поступово). — Док.: зміни́тися, переміни́тися, відміни́тися, переверну́тися, перероди́тися, перешикува́тися, поі́ншати, поіна́кшати, переіна́кшитися, переіна́читися, преобрази́тися, перерости́. Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник); — Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало); Його погляд увесь час мінився: очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький); — Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович); Маруся не одмінилася — тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок); Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯ в кого-що, на кого-що (набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ в кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИСЯ ким, чим, ПОВЕРТА́ТИСЯ в кого-що, ПЕРЕКИДА́ТИСЯ в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ) на кого-що, в кого-що, рідше, ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ЗМІНЯ́ТИСЯ) в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ) в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕХО́ДИТИ в що, на що, ПЕРЕРОСТА́ТИ в що, рідше на що (поступово); ТРАНСФОРМУВА́ТИСЯ в що (змінюючи свій вигляд, форму, властивості тощо). — Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перероди́тися, зроби́тися, поверну́тися, переки́нутися, перероби́тися, зміни́тися, переміни́тися, перейти́, перерости́, трансформува́тися. Яскравий сонячний день перетворюється швидко на сутінки (Ю. Яновський); Сніг під щедрим і по-весняному теплим промінням сонця на очах обертався в чисті, як сльозинки, струмки (Я. Гримайло); Вчорашні вороги робилися спільниками (М. Стельмах); Я було радію, слухаючи того її щебетання. Не було й гадки, що усе те щастя у велике лихо повернулось (Марко Вовчок); Обурення з того й з другого боків доходить до погроз і от-от перекинеться в бійку (Я. Мамонтов); В його була в голові думка, що усі українці повинні переробитись по його вподобі та поставати католиками (І. Нечуй-Левицький); А далі слово.. змінилося у спів, і вся громада до дзвінкої промови прилучилась (Леся Українка); Дальші слова губилися десь у горлі й перемінялися в глухий жаль (О. Кобилянська); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган (З. Тулуб); Приязнь переростала в хорошу міцну дружбу (О. Донченко); Любов Шевченка до людей завжди трансформується в дію (з газети).