1. Словник синонімів української мови

зміст

ЗНА́ЧЕННЯ (слова, виразу і т. ін.), СМИСЛ, ЗМІСТ, РОЗУМІ́ННЯ рідше. Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення цього терміна (Григорій Тютюнник); І поезія, і звуки, і образи — все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл і усміхалося (Г. Хоткевич); — Ти, Іване, тільки вдумайся в ці солдатські слова, збагни їх зміст (В. Кучер).

СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.; НУТРО́ розм. (найістотніше в кому-небудь). Лузгін стисло виклав суть справи (А. Головко); — Браконьєрське плем'я, воно ж, як філоксера, живуче, і хоч в різних личинах постає, а суть одна — хижацька (О. Гончар); Людина усвідомила силу науки з того часу, коли почала замислюватися над сутністю небесних явищ (з газети); Чубенко розповів зміст наступної операції (Ю. Яновський); Вона не збирається когось викривати, а прагне якомога глибше зрозуміть справжній сенс подій (В. Собко); Він зрозумів значення її погляду (Григорій Тютюнник); Видно, він жив цими новинами, вони були його суттю, єством (М. Олійник); Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (П. Куліш); — З вами, можна сказати, хотіли вступити в родинні стосунки дуже поважні й шановні люди.., а ви почали комизитись, проявили свою справжню суть, нутро (Ю. Збанацький).

СЮЖЕ́Т (система подій, зображених у літературному творі), ЗМІСТ, ФА́БУЛА, ПЕРЕ́БІГ ПОДІ́Й. Поки обдумую сюжет, поки в моїй уяві малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим (М. Коцюбинський); Зміст його (роману "Трістан та Ізольда") — фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зміст — зміст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зміст — Зміст. Вміст. Небавом став рядочком малий полк чорних фляшок, зміст котрих викликував повне довір є до себе (Галіп, 23). Українська літературна мова на Буковині
  3. зміст — П. суть, сенс, сутність, єство; (слів) значення; (життя) мета, призначення; (у книзі) зст. оглав. Словник синонімів Караванського
  4. зміст — [зм'іст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. зміст — -у, ч. 1》 Те, про що йдеться, розповідається де-небудь, те, що описується, зображується (перев. у книзі, статті і т. ін.). 2》 Сутність, внутрішня особливість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зміст — ЗМІСТ, у, ч. 1. Те, про що говориться, розповідається де-небудь, те, що описується, зображується (перев. у книзі, статті і т. ін.). Словник української мови в 11 томах