зм'якшити

ПОМ'Я́КШУВАТИ (робити м'яким, м'якшим), ЗМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ. — Док.: пом'якши́ти, зм'якши́ти. — Чай, кажуть, зміцнює дух, пом'якшує серце, відгонить кволість (Ю. Мокрієв); Тяжке зітхання зм'якшило тверде, вироблене тіло Чайченка (М. Стельмах); Кривулька виймає з кишені камізельки кресало, кремінь, між пучками пальців м'якшить трут (І. Чендей).

РОЗЧУ́ЛЮВАТИ (викликати в когось почуття ніжності, лагідності, доброти), РОЗМ'Я́КШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, ЗМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ. — Док.: розчу́лити, розм'я́кшити, пом'я́кшити, зм'якшити, розні́жити, розтопи́ти. Розповідь хрещениці мимоволі зворушувала, розчулювала голову колгоспу (А. Шиян); Похвали його розм'якшували; Любов поранить і обманить, Любов пом'якшує й старить (М. Рильський); Тяжке зітхання зм'якшило тверде, вироблене тіло Чайченка, і очі посивішали в чоловіка (М. Стельмах); М'якшити серце; Безмірна ніжність, безмірне любовне чуття до неї розтоплювали йому серце, забивали дух (О. Гончар). — Пор. звору́шувати, 1. хвилюва́ти.