1. Словник синонімів української мови

знадливий

СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙ розм., ЛА́КОМИЙ розм., ПЕРЕЛЕ́СНИЙ рідше, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше. Щось незбагненно заманливе, щось надто спокусливе тягло її подалі.., в якусь незвідану далечінь (Я. Баш); Чоловік її загинув на війні, залишилась удовою. Була вона такою ж гарною і звабливою, як і колись (І. Цюпа); Перед очима — зелена корсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд (Панас Мирний); (Настя:) Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (М. Кропивницький); (Павло:) Вашому братові, білоручці, сигару в зуби (треба) для того, щоб пахучим димом дурманити нерви та придушувати собі заласні картинки та мрії (М. Старицький); Гроші — лакома річ (Номис); Тягнеться він тихо-помалу, не маючи волі остатись, покинуть братчиків, тягнеться, одурений підлесною думкою (Панас Мирний). — Пор. 1. прива́бливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знадливий — знадли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знадливий — Знадний, спокусливий; привабливий, звабливий, принадливий, принадний. Словник синонімів Караванського
  3. знадливий — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  4. знадливий — -а, -е. Який знаджує, зваблює чим-небудь; спокусливий. || Який приваблює, вабить до себе чим-небудь принадним, звабливим. || рідко. Який викликає великий інтерес; захоплюючий, принадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знадливий — ЗНАДЛИ́ВИЙ, а, е. Який знаджує, зваблює чим-небудь; спокусливий. Стара замовкла, немов поглинули її принадні думи, мов зачарували знадливі образи (Вовчок, Вибр., 1946, 176); // Який приваблює, вабить до себе чим-небудь принадним, звабливим. Словник української мови в 11 томах