знебарвитися

ЛИНЯ́ТИ (втрачати свіжість первісного кольору), ВИЦВІТА́ТИ, ЗНЕБА́РВЛЮВАТИСЯ підсил.; ВИГОРЯ́ТИ (ВИГОРА́ТИ рідше) (під впливом сонячного проміння). — Док.: ви́линяти, полиня́ти, ви́цвісти, знеба́рвитися, ви́горіти. Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють (Т. Шевченко); Чорнило вицвітає від часу, повітря і сонця (С. Скляренко); Від дії ультразвуку знебарвлюється багато органічних барвників (з газети); Дні коротшали, холоднішало, небесні голубі полотна все більше вигорали й сірішали (Є. Гуцало); Найбільше мене непокоїли мої штани, які зовсім вигоріли на сонці й стали рудими (О. Донченко).