зневажний
ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Гнат не постеріг того зневажливого погляду (М. Коцюбинський); Неповажливе ставлення до старших; Коли б Тарас не був такий захоплений думками про наступну зустріч дома, то помітив би якийсь недбалий, зверхній тон у голосі цього пасажира (Д. Ткач); Волох дивився в куток, і на обличчі його блукала презирлива посмішка (В. Собко); Павлик згірдливим рухом руки відсторонив свого товариша (П. Колесник); Параска найшла дошкульне місце, помстилася синові за зневажне ставлення до хатніх (К. Гордієнко); Наталія Михайлівна пустила на чоловіка гострий і призрий погляд (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- зневажний — знева́жний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- зневажний — -а, -е, рідко. Те саме, що зневажливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зневажний — ЗНЕВА́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що знева́жливий. Параска найшла дошкульне місце, помстилася синові за зневажне ставлення до хатніх (Горд., II, 1959, 217); Це тут його [О. Пушкіна] кипуча мова Напівмілорда Воронцова Затаврувала на віки Зневажним помахом руки (Рильський, Наша сила, 1952, 91). Словник української мови в 11 томах
- зневажний — Зневажний, -а, -е = зневажливий. Желех. Словник української мови Грінченка