знедолити

ЗНЕДО́ЛЮВАТИ (робити когось нещасним), ОБЕЗДО́ЛЮВАТИ, ОБЕЗТАЛА́НЮВАТИ рідко. — Док.: знедо́лити, обездо́лити, обезтала́нити. Чому смуток, і невдоволення, і грізні передчуття гризуть ваше серце? Чи не тому часом, що ви пролили багато людської крові, знедоливши десятки мільйонів людей? (О. Довженко); Тася знову на всю глибочінь зрозуміла, як вона його обікрала й обездолила (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знедолити — знедо́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знедолити — див. знедолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знедолити — ЗНЕДО́ЛИТИ див. знедо́лювати. Словник української мови в 11 томах