знервуватися

НЕРВУВА́ТИСЯ (перебувати в нервовому, збудженому стані), НЕРВУВА́ТИ, ДЕНЕРВУВА́ТИСЯ зах., ПСИХУВА́ТИ підсил. розм. — Док.: знервува́тися. Машина уже була заправлена, Льонька нервувався: — Мені ще ж сто кілометрів пиляти, а вони чаї розпивають (М. Зарудний); Хористи метушаться, нервують (Д. Ткач); Зовсім не вважає (Славко) на те, що хтось, може, ще більше денервується, як його не бачить (Лесь Мартович). — Пор. збу́джуватися, 2. хвилюва́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знервуватися — знервува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знервуватися — -уюся, -уєшся, док. Стати нервово збудженим, схвильованим; розхвилюватися. || Знесиліти від нервування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знервуватися — Знервува́тися, -ву́юся, -ву́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. знервуватися — ЗНЕРВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Стати нервово збудженим, схвильованим; розхвилюватися. Хлопчик вештався по покоях або по саду, нудився, не знав, що робити, вередував і теж знервувався вкрай (Тулуб, Людолови, І, 1957, 308); // Знесиліти від нервування. Словник української мови в 11 томах