знижувати

ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. (наполовину або на велику частину); ЗНИ́ЖУВАТИ, ПОНИ́ЖУВАТИ, ПОНИЖА́ТИ, ЗБАВЛЯ́ТИ, ЗНИЖА́ТИ рідше, СПУСКА́ТИ розм. (перев. ціну, плату і т. ін.); УКОРО́ЧУВАТИ (ВКОРО́ЧУВАТИ), УРІ́ЗУВАТИ (ВРІ́ЗУВАТИ), ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ розм., ОБТИНА́ТИ рідше, ПРИТИНА́ТИ рідко (розмір, обсяг, розмах); СКОРО́ЧУВАТИ (витрати, норми і т. ін.). — Док.: зме́ншити, уме́ншити (вме́ншити), уба́вити (вба́вити), уйня́ти, ума́ли́ти, переполови́нити, зни́зити, пони́зити, зба́вити, спусти́ти, укороти́ти (вкороти́ти), урі́зати (врі́зати), обрі́зати, обтя́ти, притя́ти, скороти́ти. Його (звука) тремтіння все зменшувало свою амплітуду (Ю. Яновський); — Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Ганна Барвінок); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... (О. Олесь); Голод же і підганяв їх до роботи немилосердно, а Герман пильно.. знижував та знижував робітницьку плату (І. Франко); Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний); Як не переплатиш, то і не купиш; як не спустиш, то і не продаси (прислів'я); — Я видавав кожному з них по тридцять грамів води на день. А потім скоротив і цю норму (В. Кучер).

ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док.: опусти́ти, спусти́ти, зни́зити, упусти́ти (впусти́ти), попусти́ти, зві́сити, пові́сити, осади́ти, присади́ти, пону́рити, поту́пити. Денис, ..не опускаючи рушниці, великими стрибками побіг озиминою в тому керунку, де впала птиця (Григорій Тютюнник); Увечері.. вітер зліг і довелось спускати вітрила (С. Скляренко); Канушевич постояв якусь хвилину коло крана, потім зіскочив на площадку, знизив стрілу (Г. Коцюба); Альоша вийшов на вулицю і, впустивши на груди голову, побрів у порт (І. Микитенко); Попустила (дівчина) свої руки білі у великій тузі (Марко Вовчок); Чіпка сидів на лаві, ноги звісивши (Панас Мирний); Повісив свої грона бузок (Ю. Яновський); Щось забилося під її серцем, щось осадило її на землю... (Панас Мирний); Витягне сукнину з задньої кишені і вже наярює свої хромові, а тоді.. ще й присадить халявку, щоб гармошкою була... (О. Гончар); Довго їхав Шрам, опустивши голову (П. Куліш); Річенко, що сидів за весь сей час потупивши голову, підняв її (Г. Хоткевич).

ПОГІ́РШУВАТИ (робити гіршим, змінювати на гірше), ПСУВА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ (якість, майстерність тощо); УТРУ́ДНЮВАТИ (умови життя, обставини тощо). — Док.: погі́ршити, зіпсува́ти (зопсува́ти рідше), попсува́ти, зни́зити, утрудни́ти. Ворожі снаряди оголили місцевість, подзьобали землю. Це і полегшувало пересування і погіршувало (Ю. Збанацький); — Як би мені не хотілося псувати вам настрій, але, виконуючи службовий обов'язок, я мушу зробити у вас обшук (М. Стельмах); Знижують (сонячні спалахи) реакцію водіїв, призводять до зростання катастроф на великих автострадах тощо (з газети); — Заким чоловік доборовся до теперішнього свойого стану, звірі мали над ним перевагу і утруднювали йому кожду хвилю життя (І. Франко).