знизувати

НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев. певну кількість); НИЗА́ТИ, ЗНИ́ЗУВАТИ рідше (надівати що-небудь одне за одним на нитку, дріт і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ (міцно або із зусиллям). — Док.: настроми́ти, наді́ти, наколо́ти, наткну́ти, нашпили́ти, наштрикну́ти, строми́ти, наниза́ти, зниза́ти, насади́ти. От він настромив на махові вила чоботи та так їй і оддав, щоб і не доторкнутись до гаспидської відьми (О. Стороженко); Як ото на рибу червачка на гачок надівають, так оце й нашого брата — волею приманюють (Г. Хоткевич); — Сів я за стіл, перехрестився, наколов спичкою галушку, а вона наполовину з висівок (Григорій Тютюнник); Здеру по шматочку три шкури, А далі на палю наткну сатану (О. Стороженко); Аптекар, прочитавши записку, наштрикнув її на гачок (В. Петльований); Він вправно нанизував на вила цілі оберемки сіна і легко жбурляв їх у драбини (С. Добровольський); Зірки засяли в росяниці Такі, хоч враз нижи в разок (П. Воронько); Знижи мені оце намисто (Словник Б. Грінченка); На самому кінці тієї купи стримить високий, як стовп, камінь.., зверху товщий, неначе на стовп хтось насадив здорову голову (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знизувати — зни́зувати 1 дієслово недоконаного виду насаджувати, нанизувати; компонувати зни́зувати 2 дієслово недоконаного виду поводити плечима Орфографічний словник української мови
  2. знизувати — (коралі) нанизувати, низати, силяти; (плечима) здвигати, здвигувати, стискати, стискувати,стенати. Словник синонімів Караванського
  3. знизувати — I -ую, -уєш, недок., знизати, знижу, знижеш, док., перех. 1》 Насаджувати, надівати що-небудь одне за одним (на нитку, дріт і т. ін.); нанизувати. Знизувати очима. 2》 перен., рідко. Підбираючи одне до одного, з'єднуючи слова, речення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знизувати — ЗНИ́ЗУВАТИ¹ , ую, уєш, недок., ЗНИЗА́ТИ, знижу́, зни́жеш, док., перех. 1. Насаджувати, надівати що-небудь одне за одним (на нитку, дріт і т. ін.); нанизувати. Знизати на одне кільце ключі; *Образно. Розлилися гони пишними житами, Забуяли повінню пшениць. Словник української мови в 11 томах
  5. знизувати — Знизувати, -зую, -єш сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149. 3) — плечима. Пожимать, пожать плечами. Словник української мови Грінченка