знітитися

ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок.: бенте́житися, ні́якові́ти, ні́титися, зні́чуватися, міша́тися рідко замина́тися, засоро́млюватися, конфу́зитися, тушува́тися, стушо́вуватися, шокува́тися. Марія одразу розгубилася і навіть збентежилась, побачивши на своєму порозі розгніваного Самійла (В. Кучер); Зніяковіла Віра, очі одвела, щоб не помітив, не розгадав по очах її таємниці (А. Шиян); Солуха, знічуючись від гадючої посмішки отця Миколая, налив йому келех (М. Стельмах); Йому стало ніяково; він замішався і не зразу відповів (І. Нечуй-Левицький); Під моїм допитливим поглядом майор трохи зам'явся, але свою думку закінчив (В. Логвиненко); З того, як змішалась Софія Петрівна, пояснюючи щось нісенітне, як затиснула Ліда уста, він догадався, що од нього щось криють (М. Коцюбинський). — Пор. розгуби́тися, соро́митися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знітитися — зні́титися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знітитися — [з(')н’ітиетиес'а] зн'ічус'а, зн'ітиес':а, зн'ітиец':а, зн'іт'ац':а; нак. зн'іц':а, зн'іт'теис'а Орфоепічний словник української мови
  3. знітитися — див. знічуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знітитися — ЗНІ́ТИТИСЯ див. зні́чуватися. Словник української мови в 11 томах
  5. знітитися — Знітитися, -чуся, -тишся гл. 1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. К. ЧР. 263. Словник української мови Грінченка