зонтик

ПАРАСО́ЛЬКА, ПАРАСО́ЛЬ, ПАРАСО́ЛЯ, ЗО́НТИК розм., ЗОНТ розм. Коли хочеш, файний любку, аби-м була біла, Купи мені парасольку, аби-м не згоріла (коломийка); Під'їздить панна під парасолем (С. Васильченко); В лівій руці тримав (Озерний) парасолю, в правій — велику спортивну сумку (Є. Гуцало); Надіну плащ — візьму зонтик — і в поле (М. Коцюбинський); Немов зонти на довгих ніжках, вони тепер стоять усі, — такі червоні, в білих бризках, блищать у ранішній росі (Н. Забіла).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зонтик — зо́нтик 1 іменник чоловічого роду суцвіття зо́нтик 2 іменник чоловічого роду козирок для захисту від сонця рідко зо́нтик 3 іменник чоловічого роду парасолька рідко Орфографічний словник української мови
  2. зонтик — -а, ч. 1》 рідко. Те саме, що парасолька. 2》 рідко. Козирок для захисту очей від яскравого сонця. 3》 бот. Суцвіття зонтикоподібної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зонтик — Дощар, див. парасоля, омбрель Словник чужослів Павло Штепа
  4. зонтик — див. суцвіття Універсальний словник-енциклопедія
  5. зонтик — ЗО́НТИК, а, ч. 1. рідко. Те саме, що парасо́лька. Зараз такий йде дощ, як з відра. Гримить. Невже пропало гуляння? Ні, надіну плащ — візьму зонтик — і в поле (Коцюб., III, 1956, 310); — А політехнік?... Словник української мови в 11 томах