зостатися

ЛИША́ТИСЯ (продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування), ЗАЛИША́ТИСЯ, ЗОСТАВА́ТИСЯ (ЗІСТАВА́ТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), ПОЛИША́ТИСЯ розм. — Док.: лиши́тися, залиши́тися, зоста́тися (зіста́тися), уде́ржатися (вде́ржатися), утри́матися (втри́матися), полиши́тися. Петрикова мати щодня ходила на роботу і він лишався дома сам (В. Кучер); Йому не лишалось нічого іншого робити, як почати частіше бувати у старого мулли і залишатися там довгий час, вивчаючи й удосконалюючи мову та всі мудрощі коранської науки (О. Досвітній); Десяцькі зостались коло куреня на варті на цілу ніч (І. Нечуй-Левицький); І знов баба Зінька зісталась сама на господарстві та ще й з малими унучатами (І. Нечуй-Левицький); Діло (сватання) доходило до Онисі. Вона насилу вдержалась на місці. Їй хотілось схопитись і втекти в садок (І. Нечуй-Левицький); — Так і не втримався він у нас. А так хлопчина добрий (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зостатися — зоста́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зостатися — [зостатиес'а] -анус'а, -анеис':а, -анеиц':а, -ануц':а; нак. -ан'с'а, -ан'теис':а Орфоепічний словник української мови
  3. зостатися — див. зоставатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зостатися — зоста́тися → зістатися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зостатися — залиши́тися (лиши́тися, зоста́тися) без соро́чки. Дійти до крайнього зубожіння, до тяжкої скрути. Як у матері три дочки, так зостанеться без сорочки (М. Номис); А там, може, і таксу прибавлять. Фразеологічний словник української мови
  6. зостатися — ЗОСТА́ТИСЯ див. зостава́тися. Словник української мови в 11 томах