зуміватися

ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док.: здивува́тися, вра́зи́тися, зчудува́тися, зачудува́тися, здивува́ти, ди́вом здивува́тися, зумі́тися. Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем. Дивуюсь, Мов несамовитий! Як то воно зробилося З калюжі такої Таке диво... (Т. Шевченко); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (О. Гончар); Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (О. Маковей); — Я той самий, котрого років п'ять тому назад боялись як злодія.. Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (М. Коцюбинський); На похороні великим дивом люди дивувалися, великим чудом чудувалися! (Г. Хоткевич); А дівчата на підмогу Відстаючим скрізь ішли. Старші люди чудували: — Чи було таке коли? (С. Воскрекасенко); Кожний подивляв, як став він розказувати, які дороги життя він перейшов (С. Ковалів); Єленка зумівалася, чого її межи гістьми сідати, коли вона у себе дома (Марко Черемшина); Перевертням морським чудились (троянці) (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зуміватися — зуміва́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. зуміватися — -аюся, -аєшся, недок., зумітися, -іюся, -ієшся, док., діал. Дуже дивуватися; бути враженим чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зуміватися — Дивуватися, здивовуватися, здивуватися, поздивовуватися, надивовуватися, надивуватися, понадивовуватися, подивовуватися, подивуватися, удивовуватися, удивуватися, повдивовуватися, чудуватися, зачудовуватися, зачудуватися, позачудовуватися, зічудовуватися. Словник чужослів Павло Штепа
  4. зуміватися — ЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., діал. Дуже дивуватися; бути враженим чим-небудь. Єленка зумівалася, чого її межи гістьми сідати, коли вона у себе дома (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах