зшиток

ЗО́ШИТ, ЗШИ́ТОК рідше, СКРИПТУ́РА заст. Квіти на столі, біля них потертий портфель Ганни Остапівни, де повно учнівських зошитів, та купою щойно прочитані листи й телеграми... (О. Гончар); Під вікном стояв чималий стіл, на ньому були розкидані книжки та розтріпані зшитки університетських лекцій (Леся Українка); Хлопці і дівчата сідають.. і розкладають книжки, скриптури і т. ін. (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зшиток — зши́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зшиток — -тка, ч. 1》 Те саме, що зошит. 2》 Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору (зібрання творів), що виходить випусками. || Невеличка збірка нот. || Зшиті й оправлені разом газети або документи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зшиток — зши́ток шк. зошит (ст): Я тільки бачив, що, тол куючи “живцем” з Ціцерона чи кого там іншого, я мусів робити якісь страшно карколомні штуки з моєю рідною мовою. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зшиток — Зши́ток, -тка-, -ткові, у -тку; -тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зшиток — ЗШИ́ТОК, тка, ч. 1. Те саме, що зо́шит. Ще в нижчій гімназії я почав збирати пісні народні, спершу від моєї матері, а опісля і в Дрогобичі.., так що швидко мав мілко списані два товсті зшитки (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. зшиток — Зшиток, -тку м. Тетрадь. Желех. Словник української мови Грінченка