зітнутися

БИ́ТИСЯ (з ким і без додатка — брати участь у бою, битві, битися зі зброєю в руках), БОРО́ТИСЯ, ВОЮВА́ТИ, ВОЮВА́ТИСЯ розм., РАТОБО́РСТВУВАТИ заст. (звичайно про тривалішу дію); СТИНА́ТИСЯ (вступати в бій). — Док.: стя́тися (зітну́тися). З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Григорій Тютюнник); За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами (Т. Шевченко); Воюють день, воюють два. На третій день, ой, горе! (Леся Українка); — Ой, та цур вам, напосіли на матір. Та про мене, робіть, як собі знаєте. Хоч і всі завтра йдіть та воюйтеся. І ти ж, дівко, з рогачем (А. Головко); Єдине, що хотілось зробити князю Святославу в цю хвилину, — підтримати воїна Микулу, ..пообіцяти, що трудиться і ратоборствує він не марно (С. Скляренко); — Люди стинаються з людьми... кров річками ллється... (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зітнутися — зітну́тися 1 дієслово доконаного виду вступити в битву, в суперечку; стиснутися зітну́тися 2 дієслово доконаного виду піддаватися зрізуванню Орфографічний словник української мови
  2. зітнутися — I див. стинатися I. II див. стинатися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зітнутися — ЗІТНУ́ТИСЯ¹ див. стина́тися¹. ЗІТНУ́ТИСЯ² див. стина́тися². Словник української мови в 11 томах
  4. зітнутися — Зітнутися, -тнуся, -не́шся гл. = зтятися. Сам на сам із перевертнем зітнуся. К. ЦН. 244. Словник української мови Грінченка