з'явище

ПОЯ́ВА (когось, чогось де-небудь), ПОЯ́ВЛЕННЯ рідше, З'Я́ВА розм., З'Я́ВИЩЕ розм., З'ЯВЛЕННЯ розм. рідше; ПРИПЛИ́В (великої кількості когось, чогось); ВИ́ХІД (також дійової особи на сцені). З появою Антона Герасимовича вчителі одразу стають поважними (О. Гончар); — І що ж, Несторе? — звернувсь я, щиро врадуваний його появленням. — Як поживаєте? (О. Кобилянська); Святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з'явою змінивши одноманітність батькового життя (О. Гончар); Притаїлось все, пополохалось Перед з'явищем тучі грізної: Вітерець ущух, — ані подиху, Змовк веселий гай — ані шелесту (М. Старицький); З'являється Острожин.. Орест при його з'явленні робить прикрий рух (Леся Українка); Нині дуже великий приплив авторів до редакції (Т. Масенко); (Лучицька:) О! То я вспію, — ще багато часу... мій вихід останній (М. Старицький). — Пор. прибуття́.

Я́ВИЩЕ (те, що сталося, відбулося або наявне в дійсності), ПОДІ́Я, ФАКТ, ДІ́ЛО розм., З'Я́ВИЩЕ заст., З'ЯВИСЬКО заст. Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості — і не міг не замислюватись над тим, за якого суспільного ладу такі явища можливі (М. Рильський); Розказував (майстер) одну подію зі свого життя (В. Стефаник); Тоді саме в столиці велике діло скоїлось. Старий цар умер (Панас Мирний); Гультяйство й п'янство були звичайним з'явищем у Польщі (І. Нечуй-Левицький); Чудне з'явисько тільки для непривичної людини, що тут (у Ялті) на осінь гори починають зеленіти (Леся Українка).

Я́ВИЩЕ (будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін. у навколишньому природному середовищі), З'Я́ВИЩЕ заст., З'Я́ВИСЬКО заст. Жодне явище в природі й суспільстві не може виникнути, якщо воно не підготовлене попереднім розвитком інших явищ (з підручника); Належить досліджувать з'явища різні, Що в небесах одбуваються (М. Зеров); — Досвід.. і всі нові з'явиська й переміни виробляють із нас те, що оказується опісля в наших учинках (О. Кобилянська).